Сьогодні пам’ятний день – 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
Помер 47- річний український поет на чужині. Згідно з його “Заповітом”, написаним ще в 1845 році, поет хотів бути похований на рідній землі – “Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого на Вкараїні милій…”Минуло понад півтора століття, однак дана подія не стерлася з пам’яті шанувальників Великого Кобзаря.
Щороку 22 травня українці йдуть на могилу поета, до його пам’ятників, щоб ще і ще раз вшанувати генія української та світової літератури. Сьогодні в Знам’янській громаді біля пам’ятника Тарасу Шевченку було людно.
Вшанувати пам’ять поета прийшли мешканці громади. З вітальною промовою виступив Знам’янський міський голова Володимир Сокирко. На зібранні прозвучали найвідоміші поезії Тараса Шевченка :”Заповіт”, “Реве та стогне Дніпр широкий” у виконанні здобувачів освіти ліцею “Гармонія” – Валерії Тропіної та Євгенія Лікарчука. І як знак вшанування пам’яті Великого Кобзаря – квіти від шанувальників таланту генія української літератури.
