Сторінка практичного психолога

Також маєте змогу переглянути блог психолога та соціального педагога Московченко Юлії Григорівни

Соціальний педагог та психолог працюють згідно нормативно-правової документації:

1. Конституція України.

2. Декларація прав людини.

3. Конвенція про права дитини.

4. Закон України «Про освіту».

5. Етичний кодекс психолога (прийнятого на І установчому з’їзді Товариства психологів України 20.12.1990 в м. Києві).

6. Положення про психологічну службу у системі освіти України (наказ МОНУ від 22.05.2018 № 509 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 року за №885/32337)).

7. Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 №691.

8. Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.01.2001 №330.

9. Положення про Всеукраїнський конкурс авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 31.05.2018 №555.

10. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 №864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України».

11. Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2017 №1127 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2020 року».

12. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2020 №802 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Розвивальні програми».

13. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2012 №1/9-488 «Щодо організації та проведення «години психолога» у загальноосвітніх навчальних закладах».

14. Лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2019 №1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України».

15. Лист Міністерства освіти і науки України від 27.07.2020 № 22.1/10-1495 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2020/2021 н.р.».

Національні, державні та регіональні програми, у реалізації яких бере участь психологічна служба

1. Державної соціальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини».

2. Державна цільова соціальна програма протидії торгівлі людьми на період до 2020 року.

3. Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року.

Якщо маленька дитина реагує на вибухи плачем
Батьки, спробуйте ці рекомендаці (докладно у тексті повідомлення)
Якщо маленька дитина реагує на вибухи плачем, спробуйте ці рекомендації:

1. Привчити дитину до навушників чи беруш для вушок. Страх – це природня захисна реакція на сигнал тривоги, який треба мінімалізувати: міцна шапочка і вата до вух знизять потужність звуку. При можливості закривайте вушка малечі ще і своїми руками. Так робили наші бабці в часи війни.

2. Важливо прив’язати навколо себе дитину або міцно притуляти до себе. Візьміть м’яку ковдру та замотайтеся разом з дитиною. Малеча не має відчувати, що вона сама, так вона автоматично регресує.

3. Намагайтеся контролювати власний стан. Дитина дуже сильно відчуває ваш стан і реагує на вашу реакцію. Тож, в складній ситуації починайте вібрувати голосом на будь-який звук А, О, У: максимально довгий видох із звуком на одному вдосі. Ця проста вправа забезпечить сірий шум, який автоматично заспокоює дитину.

4. Співайте колискові не дитині а собі, щоб сповільните серцебиття. Так дитина відчує, що ви спокійні та буде стабілізуватися сама.

5. Давайте пити водичку як тільки малеча починає плакати намастіть її губки якимось смаком (мед, джем і т.д.). Так дитина розсіює увагу та змінює стан.

6. Робіть якісь патерні, повторюючі рухи або починайте інтенсивно махати рукою чи головою. Це приверне увагу дитини до зовнішнього та відволіче від власної тривоги.

7. Важливо! Дітей до 2.8 років повинні стабілізувати дорослі, їх мозок ще не сформував систему саморегуляції. Істерика в малечі може призвести до негативних наслідків в організмі або тимчасового підвищення температури тіла.

8. У час спокою робіть з дитиною солені ванночки для ручок і ніжок. Просто пограйтесь – це знижує рівень стресу як у мами так і у дитини. Морська сіль допомагає знизити рівень стресу та тривоги.

9. У стресовий період організм кожної людини вимагає велику кількість магнію. Внесіть цей елемент у свій щоденний раціон як харчову добавку або їжте більше горіхів, бананів, бобових, броколі і т.д.

10. Якщо відчуваєте, що самостійно не здатні заспокоїти дитину, через власний стан, краще передайте її людині, яка у даний момент емоційно більш стабільна.

Вікторія Назаревич

14 ігор для дітей у сховищі та в дорозі

Коли під рукою нема олівців, Lego та планшету. А є лише мама, яка хоче відволіктися від новин і думок, і дитина 3-6 років, яка нудьгує без своїх іграшок та друзів. І зчитує мамин стан. Тоді можемо грати у таке:

1. Що спільного? Наше завдання – по черзі називати, що спільного у двох предметах. Наприклад: «Що спільного у огірка і динозавра?» – «Вони можуть бути зеленими». «Що спільного у бджоли і літака?» – «Вони обоє можуть літати».
2. Складайка. Наше завдання – по черзі називати, з чого складається будь-який предмет або явище. Наприклад: «З чого складається стільчик?» – «З сидіння, спинки та чотирьох ніжок».
3. Четвертий зайвий. Наше завдання – назвати три схожі предметі і один зайвий. Наприклад, «Джинси, футболка, кросівки, помідор. Яке слово тут зайве?».
4. Хто ким був раніше? Наприклад: «Чим раніше була калюжа?» – «Дощиком». «Чим раніше було морозиво?» – «Цукром, молоком…»
5. Що буде, якщо…? Наше завдання – розвивати у дитини причинно-наслідкові зв’язки і уяву. Наприклад, «Що буде, якщо не зачинити дверцята холодильника?», «Що буде, якщо не вимкнути кран з водою?», «Що буде, якщо не буде птахів? (буде більше комах)», «Що буде, якщо не буде цукерок?»
6. Порівнялка. Наше завдання – по черзі називати і порівнювати предмети навкруги. Наприклад: «Що вище: будинок чи паркан?», «Що ближче до нас: червона машина чи біла?», «Де більше людей: в магазині чи в ліфті?», «Що їде швидше: поїзд чи ліфт?».
7. Окомір. Наше завдання – по черзі виміряти відстань у кроках велетня і мурашки до наступного об’єкту. Наприклад, «Мій окомір мені підказує, що до дверей/магазину/дерева залишилося 15 велетенських кроків і два мурашиних».
8. Відгадайка. Наше завдання – разом відгадувати, хто куди йде, що хоче, ким стане, коли виросте, де працює тощо. І уважно слухати. Наприклад: «Дивись, он там дівчинка йде. Як думаєш, чим вона зранку снідала? А про що вона мріє? Чому? А чого вона боїться?» (Тут ми уважно слухаємо, бо дитина з великою ймовірністю говоритиме про себе)
9. Загадайка. Наше завдання – по черзі загадувати предмети навкруги і не тільки. Наприклад: «Я загадала щось, що справа від мене, жовтого кольору і має прямокутну форму» або «Що має чотири колеса і возить пасажирів? (таксі або автобус)»
10. Тварини. Ви називаєте тварину/птаха, а дитина відгадує, чим вона вкрита: пір’ям, хутром або шкірою.
11. Спільна історія. Ми разом із дитиною речення за реченням по черзі складаємо спільну казку. Наприклад, Ви кажете: “Одного разу жив на світі краб на ім’я Кука. Який він був?” Дитина: “Великий і червоний”. Далі по черзі ви розповідаєте, де він жив, що любив, як знайомився з друзями тощо. Вплітаємо сюди інтереси нашої дитини.
12. Прислухайка. Наше завдання – мовчки протягом 1-2 хвилин прислуховуватися до звуків навкруги. Наприклад, стрілка годинника, чиєсь дихання, краплі дощу тощо. Виграє той, хто нарахує максимальну кількість звуків.
13. Плескалка. Наше завдання – по черзі називати 5 друзів, ляльок, динозаврів, супер-героїв, машин, страв тощо. І щоразу плескати у долоні.
14. Супер-сила. Наше завдання – по черзі запитувати одне у одного про супер-силу. Наприклад: «Яка у тебе супер-сила?» – «Я вмію готувати смачні млинці з медом і сметаною! А у тебе?»
Граємо та рясно поливаємо словами підтримки наших синів і дочок. Бо їх самооцінка в дорослому житті – це той погляд, яким ми на них дивимося зараз.
Будь ласка, зберігайте і розповсюджуйте, аби інші батьки теж могли допомогти собі й своїй дитині. Все буде Україна!